И венец, ну, конечно, венец,
тот, что мне приготовил Отец,
и венец, ну, конечно, венец,
тот, что мне приготовил Отец.
Будет град неземной красоты:
всюду ангелы, всюду цветы,
лица милых, родных мне друзей,
и Спаситель стоит у дверей.
Припев.
Встречусь я с Иоанном, Петром,
и святые – ликующий сонм –
подойдут и обнимут меня
светлой радостью вечного дня.
Припев.
Комментарий автора: Ця пісня дуже дорога мені. Вона - в числі багатьох інших стимулів, що надихнули мене до написання оповідання "Венец". Оригінальний текст, з погляду поетики, виглядав неоковирно.
На жаль, встановити авторство пісні тими засобами, що я маю, мешкаючи в естонській провінції, неможливо.
Тому, спитавшись дозволу у Господа, я зважився відредагувати пісню. Перепрошую автора (якщо такий знайдеться), і якщо від нього надійде хоч яке заперечення - відразу ж зніму цю річ з публікації.
Прочитано 5627 раз. Голосов 22. Средняя оценка: 4,91
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гарбузи і соняхи - Василь Мартинюк Моя дружина посадила між гарбузами соняхи, не подумавши про те, що гарбузи розростаються так, що затінюють все навколо, навіть бур'яни під ними гинуть. Здавалося, що те саме буде й зі соняхами. Але раптом соняхи потягнулися вгору - і їм перестали бути страшними будь-які гарбузи. Поезія присвячена другу Юрію Серьогіну до дня його народження.
