Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Це вірш,що вартий уваги. Його слова торкаються струн душі. Комментарий автора: Дякую, Таня.
Лида К.м. Луцьк
2005-09-22 14:58:59
В автора майбуть тягость на сердці.Нехай Бог зніме її. Комментарий автора: Ні, ще просто зачарованість таким чудом, як осінь.
Ioniy
2006-09-01 17:10:12
Загадочно и художественно. Благословений! Комментарий автора: Спасибо Вам за отзыв. Осень - это моя "весна в сердце". Золотая, тихая осень, с грациозно плывущей в воздухе паутиной бабьего лета, всегда вызывает в моей душе нежную, светлую грусть о небе.
алла
2007-01-19 06:35:52
Светлана,прекрасные стихи.Вот только жаль,по украински практически не понимаю.Для меня он-иной язык,хоть звучит напевно.А то что по-русски прочла с превеликим удовольствием.Да,конечно языки-это моя проблемма.А вам-успехов,веселого настроения и любви,Божией и людской. Комментарий автора: Спасибо, Алла, за отзыв. Очень рада, что вы могли хотя бы что-то прочитать.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
