Рассказы старой Вороны. Рассказ девятый. Утренняя молитва.
Это утро было особенно тёплым.Птички весело чирикали на деревьях. У них были важные заботы. Наступила осень и все перелётные птицы готовились улететь на зимовку в тёплые страны. Они уже вырастили здесь новое поколение и птенчики так выросли, что их нельзя отличить от взрослых птиц. За лето они окрепли, научились разным навыкам, чтоб они могли себя прокормить сами. Время перелёта, это не лёгкое время и не каждая птица долетает до места зимовки. Поэтому птицам нужно хорошо питаться и иметь много витаминов в своём организме, чтоб благополучно перелететь через горы и леса, реки и моря.
Кар! Кар! Это вы опять рассказывате про птиц? Кар! Здравствуйте! Кар! Да, вы правы! Перелёт- это не легко и все птички, которые перелетают нуждаются в хорошем питании. Кар!Да и те птицы, которые остаются зимовать, тоже нуждаются в этом. Кар! Вот я и Кешка Воробей, мы остаёмся зимовать всегда рядом с домом №38. Кар! Кешкины птенчики тоже выросли за это время и разлетелись кто куда. Кар! Я думаю, что Кешка и его Воробьиха Луиза могут порадоваться за своих птенчиков. Кар! Ведь они все выросли очень послушными и добрыми. Кешка научил их тоже всегда по утрам петь хвалу Богу! Кар! Кар!
Я обешала вам рассказать про маленькую кошечку Люську! Да! Да!Я не забыла об этом! Кар! Люся живёт у Серёжи, у неё всё есть и домик , и тёплая подстилка. Серёжа с любовью заботиться о Люське. Конечно и она не заставляла его долго ждать с ответом. Она всегда ласково мурлыкает когда находит удобное место возле Серёжи. Серёжа и его мама по утрам перед едой всегда молятся. Их научила так делать Леночка, которая дружит с Серёжей.Она по-прежнему всегда навещает Серёжу и охотно проводит с ним свободное время. Она рассказала, что Иисус заповедал за всё благодарить и конечно же в первую очередь за хлеб насущный. Кар! Какая Леночка хорошая девочка! Если бы я была девочкой, то обязательно с ней бы подружилась! Кар!Она так много знает о Боге! Кар! Я думаю это потому, что она всегда своей бабушке читает Библию. Кар!
Я хочу дальше вам рассказать, что же я увидела, когда однажды сидела возле окна Серёжи. Кар! Серёжа и его мама молились Господу Богу о пище, чтоб Бог благославил пищу и благодарили Его за то, что Бог всегда забоиться о них и даёт им пропитание на каждый день. Кар! Маленькая Люська сидела рядом на стуле и тоже во время молитвы стала мяукать. КАр!Кар! Как я сожалею, что до сих пор не выучила кошачий язык. Серёжа сказал:"Смотри мама, Люська тоже молиться!" Мама похвалила Люську и дала ей за это вкусную кошачью колбаску. Кар! Вы знаете. Она потом всегда садилась рядом и мяукала, когда они молились перед едой!Кар!Я знаю, что животные и конечно мы птицы, всё чувствуем и понимаем так как и люди и отвечаем на любовь человека всегда взаимностью, а тем более на ЛЮБОВЬ БОГА!
А вы молитесь, когда садитесь за стол , чтобы покушать?Кар! Вы благодарите БОга за всё, что Он вам даёт? Кар! Я как престарелая и мудрая Ворона это давно делаю. Кар! И Бог всегда мне посылает пропитание!Кар!
Ой! Кар! Сколько времени я с вами проговорила! Кар!Я с вами сильно задержалась!Я так занята! Пока ! У меня столько забот! Кар!У меня всё должно быть под контролем! Кар!
Валентина Велькер,
Deutschland
Мне 62 год,замужем.Живу в Германии.С 1990 года верующая в Господа Иисуса Христа.
Имею 2 взрослых детей и 4 внучки.Стихи пишу давно. Люблю Иисуса,мою семью,природу,людей. Хочу чтобы все спаслись и вечно жили.
Прочитано 11111 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.