Когда тень уходит в тень,
Тогда солнце ярко светит,
Тогда хочет жить на свете
Даже самый дряхлый пень.
Если ж тень, отбросив стыд,
Всё покрыть собою хочет,
Хмурым сразу станет вид,
Жизнь становится не очень.
Так и человек живёт:
Если скромно в тень уходит,
Тогда солнце восстает,
Жизнь цветёт и хороводит.
Если ж кто из нас, людей,
Загораживает солнце,
То в тени его идей,
Всем - тюрьма, и в клеть оконце.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
